Льон - однорічна рослина родини Льонові. Одна з найстаріших та найпоширеніших сільськогосподарських технічних культур світу, також широко відома як лікарська рослина. Лікарською сировиною є насіння і масло, що з нього добувається. Насіння загострені з одного кінця і закруглені з іншого, важче води, без запаху. Свіжа трава отруйна і для внутрішнього вживання не рекомендується. 

Насіння льону містить до 40% жирної олії, 24% білкових речовин, 6-8% слизу (в оболонках насіння), гліцериди, вуглеводи, органічні кислоти, ферменти, вітамін А. 

Збір і заготівля: насіння збирають у вересні при обмолоті льону і досушують під навісом або в сушарках. Олію з насіння льону отримують методом холодного пресування. 

Вирощування: льон успішно росте в багатому перегноєм, пухкому, добре дренованому грунті на сонці, бажано в захищеному від вітру місці. Легко розмножувати посівом насіння у відкритий грунт навесні.

Ключова інформація:
• Призначення: Насіння льону діє як обволікаючий і пом’якшувальний засіб.
• Застосування:
o Внутрішньо: У вигляді відвару при запальних і виразкових процесах слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, а також як відхаркувальний і проносний засіб.
o Зовнішньо: У вигляді припарок при гострих і хронічних запаленнях шкіри, суглобів і м’язів.
• Дозування (для тварин): Для коней і великої рогатої худоби — 50–100 г, для дрібної рогатої худоби та свиней — 10–25 г 1–2 рази на добу. Насіння заливають окропом у співвідношенні 1:10, доводять до кипіння і використовують після охолодження.
• Зберігання: У сухому, темному місці.