Насіння люцерни — багаторічна трав’яниста рослина родини бобових, одна з найцінніших трав для польового травосіяння. Висока кормова цінність люцерни поєднується з її високою продуктивністю: вона швидко відростає (3–4 рази протягом вегетаційного періоду) та може протягом літа давати ніжний і поживний корм. Зелена маса і сіно багаті на білок, вітаміни та мінеральні речовини. За поживністю 100 кг сіна люцерни становлять 53 кормові одиниці і містять 8,5 кг перетравного білка.

Призначення: вирощування на зелений корм, сіно та силос.
Люцерна як сидерат має значний вплив на підвищення родючості ґрунту, збагачуючи його азотом. За густого травостою сприяє очищенню полів від бур’янів. На 2–3-й рік життя її рослини накопичують у ґрунті стільки азоту, скільки міститься у 40–60 т гною. Вона є чудовим попередником для бавовнику, зернових та інших культур. Дія люцерни зберігається протягом кількох років.

Норма висіву:

• 15–20 кг/га для чистих суцільних посівів;
• 6–8 кг/га у суміші (5–8 кг/га конюшини лучної, 5–8 кг/га костриці лучної, 8–10 кг/га стоколосу безостого або 3–5 кг/га райграсу високого).

Глибина загортання насіння:

• 2–3 см у вологий ґрунт;
• 3–4 см у звичайний ґрунт.